Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує! До уваги платників податків – запрацювала комунікаційна податкова платформа!

Дата: 05.08.2022 22:43
Кількість переглядів: 42

   Шановні платники податків! В державній податкові службі розпочала роботу комунікаційна податкова платформа.

  Мета її функціонування – забезпечення нового формату взаємодії з бізнес-спільнотою, громадськістю, та оперативного прийняття управлінських рішень керівництвом ДПС.

  Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що для забезпечення ефективного зворотного зв'язку створено  електронну скриньку комунікаційної податкової платформи -  lv.ikc@tax.gov.ua. 

  Для підвищення ефективності розгляду зверненнь рекомендуємо вказувати назву суб’єкта господарювання,  (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП) адресу, контактний номер телефону, суть вашого питання. 

   УВАГА! 

Тимчасово, до закінчення воєнного стану, платники Донецької області обслуговуються Головним управлінням  ДПС у Львівській області.

Платники податків Донеччини з питаннями, що потребують оперативного вирішення, також можуть звертатися на електронну адресу комунікаційної податкової платформи: lv.ikc@tax.gov.ua. 

 

Щодо виконання податкових обов’язків платниками податків – фізичними особами (у тому числі самозайнятими особами) у період дії воєнного стану

     З моменту набрання чинності (тобто з 27 травня 2022 року) Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі –Закон № 2260) для платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб (далі – фізичні особи), які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, поновлюються зобов’язання та відповідальність щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів, тощо (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

А саме платники податків – фізичні особи, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27.05.2022) за умови:

- подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

та

- сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі невиконання такими платниками податків – фізичними особами своїх податкових обов’язків у вказані строки до них застосовуватимуться штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Водночас, якщо платник податків – фізична особа наразі не має змоги виконувати податкові обов’язки, але згодом у нього така можливість відновиться, то для таких платників діятимуть такі правила.

Платники податків – фізичні особи, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки (граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення такої можливості) звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків за умови виконання ними цих податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Платники податків – фізичні особи, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно із Законом № 2260 порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (далі – Порядок), та перелік документів на підтвердження (далі – Перелік) має затвердити Міністерство фінансів України.

Після затвердження Мінфіном цих Порядку та Переліку платники податків – фізичні особи матимуть можливість (за наявності визначених підстав) подати до податкових органів документи, які підтверджують можливість чи неможливість виконання ними своїх податкових обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо.

Більш конкретні роз’яснення будуть надані після прийняття Мінфіном відповідного наказу.

Звертаємо увагу, що платники податків – фізичні особи не притягуватимуться до відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків у частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо лише у разі підтвердження ними неможливості виконання таких податкових обов’язків.

Водночас, якщо платник податків – фізична особа не підтвердить неможливість виконання податкових обов’язків він не звільнятиметься від відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків в частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо.

Підсумовуючи наведене, слід врахувати, що зміни, внесені Законом № 2260, передбачають всі випадки виконання податкового обов’язку без застосування фінансових санкцій, за умови дотримання вимог цього Закону, зокрема:

- дотримання встановлених термінів подання податкової звітності та сплати податків та зборів;

- у разі відсутності можливості виконання податкових обов’язків протягом всього періоду воєнного стану;

- у разі відновлення можливості виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану.

Наостанок наголошуємо, що вказані особливості установлені тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

 

Податкова амністія: яка ставка збору з одноразового добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами

   Під час проведення тренінгу, фахівцями Кам’янка-Бузької ДПІ надано роз’яснення громадянам-фізичним особам щодо ставок збору з одноразового добровільного декларування.

   Податківці зазначили, що відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважили, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?

    Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Чи має право спадкоємець повернути надміру або помилково сплачені суми ЄВ у разі смерті ФОП?

    Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є: роботодавці, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Суми помилково сплаченого ЄВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені законодавством.

Повернення коштів ЄВ у випадках помилкової або надмірної сплати сум ЄВ передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок).

Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми ЄВ, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку).

Отже, у разі смерті ФОП – платника ЄВ його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум ЄВ, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником ЄВ і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

 

 

Заступник начальника

Кам’янка-Бузької ДПІ

Головного управління

ДПС у Львівській області                                                                              Оксана СОЛОНИНКА


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора